Інноваційний хаб як центр розвитку та трансферу інноваційних технологій
Мета проєкту: покращити інституційну спроможність України та реалізацію її інноваційного потенціалу шляхом підвищення якості і конкурентоспроможності вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти та розбудови інноваційної інфраструктури України.
Загальна ціль 1. Розвиток інноваційних мереж та асоціативних структур для покращення якості людського потенціалу регіону.
Загальна ціль 2. Інтеграція між закладами освіти, науково-дослідними установами, підприємствами та органами влади для ефективної реалізації інноваційного потенціалу регіону.
Загальна ціль 3. Покращення інноваційної культури шляхом популяризації провадження наукової, винахідницької та інноваційної діяльності, а також створення цілісної системи освіти з урахуванням необхідного кадрового забезпечення інноваційної діяльності.
Сутність діяльності в рамках проєкту полягає в тому, що для вирішення проблеми економічного зростання держави слід сформувати умови для розвитку інноваційної економіки. Визначальними критеріями цього будуть виступати інтелектуальні ресурси та підприємницька ініціатива, які власне і визначають людський потенціал інноваційного розвитку тої чи іншої території.
Перед компаніями, що створені нещодавно або знаходяться в процесі створення, постає питання пошуку та використання нових джерел економічного зростання. В умовах інноваційної економіки визначальною основою їх формування є ефективність використання людського потенціалу та оточуюче їх інноваційне середовище. При об’єднанні цих двох факторів, економічного зростання можна досягти на основі створення та комерціалізації нових технологій і розробок. Це актуалізує необхідність розвитку відповідної інфраструктури для підтримки інноваційного підприємництва в країні.
Тому в ході реалізації проєкту пропонується створити нову координуючу інноваційну структуру/інноваційний хаб, який в умовах відсутності відповідної державної ланки управління інноваційною діяльністю в регіонах, візьме на себе роль інтегратора та координатора розвитку інноваційної діяльності на базі закладів вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти в Україні. Основні напрямки діяльності хабу є:
- Інституційний розвиток національної системи інноваційної діяльності та інноваційної інфраструктури в регіонах країни.
- Покращення інноваційної культури шляхом популяризації провадження наукової, винахідницької та інноваційної діяльності, а також створення цілісної системи освіти з урахуванням необхідного кадрового забезпечення інноваційної діяльності.
- Розвиток науково-інноваційного співробітництва державного та недержавного сектору науки, вищих навчальних закладів і наукових установ з реальним сектором економіки через залучення промисловців/підприємців до запровадження новітніх технологій та інновацій.
- Розвиток соціального партнерства та соціальної відповідальності всіх суб’єктів інноваційної діяльності у регіонах у контексті забезпечення розвитку інтелектуального потенціалу та нагромадження людського капіталу через забезпечення підтримки та розвитку інтелектуального і творчого потенціалу.
Необхідно зазначити, що інноваційні хаби абоцентри знань є “двигуном” інноваційного розвитку, тому що саме вони забезпечують розбудову і координацію діяльності інноваційної інфраструктури, формуючи горизонтальні і вертикальні зв’язки між суб’єктами інноваційної діяльності.
Досвід розвинених країн свідчить, що такі інноваційні структури створюють сприятливі умови для ефективної діяльності та розвитку малих інноваційних підприємств, що реалізують оригінальні науково-технічні ідеї через надання їм у тимчасове користування виробничих площ, матеріально-технічної бази, інформаційних мереж, забезпечення дослідними приладами і устаткуванням та надання консультативної допомоги з широкого кола науково-технологічних, економічних і правових питань.
Але досягнути вирішення цієї проблеми неможливо без якісного навчання та ефективної підготовки інноваторів здатних не лише продукувати ідеї, які володіють і науковою, і ринковою новизною, але й реалізовувати їх в реаліях сучасної конкурентної ринкової економіки. Саме тому проєкт «Інноваційного хабу, як центра розвитку та трансферу інноваційних технологій» спрямовано на діяльність в сфері науково-освітньої підтримки, розвитку та трансферту інновацій з опорою на реалізацію творчого, дослідницького і підприємницького потенціалу наявного в регіоні людського капіталу.
*Пропоновані тематичні напрямки діяльності хабу додаються.
Центр «енергоефективності та енергозберігаючих технологій»
Можливі напрями діяльності:
- Енергоефективність підприємств .
- Енергетичний аудит будівель і споруд.
- Енергосервіс.
- Відновлювальна Енергетика.
- Впровадження СМАРТ-ГРІД технологій в енергопостачання.
- Енергетична експертиза програм енергоефективності громад, установ та підприємств. Енергоаудит будівель, споруд, обладнання об’єктів генерації.
- Розробка моделей модернізації енергетичних потужностей і мереж за рахунок альтернативних видів(біогаз, сонячна та вітрова енергетика, теплові насоси).
- Розробка проектів модернізації теплогенераційного обладнання громад.
- Енергетичні дослідження сировини для біогазового виробництва.
Енергоефективна експериментальна установка для обігріву будівлі
Енергоефективний проект для будівлі Інноваційного хабу / інституту інноватики (на базі установки для обігріву приміщень на основі вітроенергетики, сонячної енергії, твердопаливного котла та теплового насосу може бути дуже ефективним та стабільним рішенням для енергоефективного опалення будь-якого приміщення.
Мета проекту: Створити ефективну та стійку до змін клімату експериментальну установку для обігріву приміщень, яка використовує відновлювані джерела енергії та зменшує залежність від традиційних джерел енергії. Основою установки буде вітрогенератор, який буде забезпечувати енергію при наявності вітру. Також, установка буде містити сонячну панель, яка буде забезпечувати енергію при наявності сонячного світла, а також твердопаливний котел та тепловий насос, які будуть використовуватися для додаткового надання тепла в приміщенні в разі потреби. При тривалій відсутності природних джерел енергії вироблена раніше енергія перетворюється в теплову та потім зберігається в теплоакумуляторі.
Переваги установки: Установка має кілька переваг порівняно з традиційними системами обігріву, зокрема:
- Використання відновлюваних джерел енергії зменшує залежність від традиційних джерел енергії та сприяє зменшенню викидів в атмосферу.
- Ефективне використання відновлюваних джерел енергії забезпечує значні економії на оплату енергоспоживання.
- Установка є стійкою до змін клімату та забезпечує надійний та постійний доступ до енергії. Крім того, вона може бути встановлена у будь-якому регіоні, де є достатньо вітру та сонячного світла.
- Установка також буде обладнана автоматичним контролером, який буде регулювати роботу кожного елементу системи опалення, забезпечуючи максимальну ефективність та енергозбереження.
Крім того, вона може бути використана як додаткове джерело енергії для автоматизованих систем охолодження та опалення. Також, установка може бути використана для забезпечення енергією під час відключень електромережі.
Переваги установки: Установка має декілька переваг порівняно з іншими системами опалення та енергопостачання:
- Надійність: Установка має довгу термінову експлуатацію та не вимагає частої технічної підтримки.
- Енергоефективність: Установка може забезпечувати енергоефективне опалення приміщень, що дозволяє зменшити витрати на опалення.
- Екологічність: Установка використовує відновлювані джерела енергії та не забруднює довкілля.
- Автономність: Установка може функціонувати автономно від електромережі та газопостачання.
- Гнучкість: Установка може бути адаптована до будь-яких потреб замовника та може бути розширена за потребою.
Заключення: Установка для обігріву приміщень, що базується на використанні вітряної, сонячної енергії та твердопаливного котла та теплового насоса, є надійним та енергоефективним рішенням для забезпечення тепла у промисловості та домашньому господарстві. Вона може бути адаптована до будь-яких потреб замовника та забезпечує надійний та постійний доступ до енергії. Загальна вартість проекту може варіюватися в залежності від потреби замовника, але вона зазвичай складається з різних елементів, таких як виготовлення та монтаж вертикального генератора, сонячного колектора, сонячної панелі, твердопаливного котла, теплоакумулятора, теплонасоса, монтажних робіт та додаткових матеріалів.
Для виготовлення установки потрібні спеціалісти з відповідними навичками та досвідом, які зможуть забезпечити якість та надійність всіх компонентів установки. Також, варто врахувати, що налаштування та налагодження установки можуть зайняти деякий час та вимагати додаткових зусиль.
Крім того, потенційному інвестору можна представити докладний бізнес-план, де будуть описані всі витрати на виготовлення та монтаж установки, очікуваний дохід від її експлуатації, ризики та можливості для розвитку та розширення проекту. Також варто розглянути можливість отримання державної підтримки та субсидій для підтримки відновлюваної енергетики.
Загалом, установка для обігріву приміщень на основі вітрогенератора,сонячної енергії та твердопаливного котла є ефективним та надійним рішенням для забезпечення енергоефективного опалення у будь-якому приміщенні. Вона може забезпечити надійний та стабільний доступ до енергії та допомогти зменшити витрати на опалення та енергопостачання.
Центр “Впровадження кліматично-нейтральних інновацій в аграрний сектор економіки”
Адаптація до зміни клімату є наскрізним завданням у забезпеченні екологічної безпеки і раціонального використання природних ресурсів на усіх рівнях соціально-економічного розвитку.
Критично важливим є посилення кліматичної нейтральності природокористування і зміцнення екологічної безпеки України шляхом впровадження системи кліматично-нейтральних інновацій в управління аграрним природокористуванням в контексті забезпечення еколого-енергетичної безпеки України
Вирішення цього питання передбачає застосування заходів зі зменшення антропогенного тиску та охорони навколишнього середовища на засадах замкненого циклу економіки.
Ефективне використання малопродуктивних земель, виробництво і перехід до вторинної переробки агробіоресурсів є як способом нейтралізації негативного впливу на клімат (вирощування фотосинтезуючих рослин), так і альтернативним джерелом отримання енергії (палива).
Тому для забезпечення екологічної та енергетичної національної безпеки на засадах кліматично нейтрального розвитку необхідна адаптаційна оптимізація управління природними аграрними (біо-) ресурсами.
Діяльність центру спрямовано на реалізацію Європейського зеленого курсу в аграрному секторі економіки та сільських громадах України.
Мета діяльності центру: кліматична адаптація аграрного сектору економіки через залучення аграрного виробництва для вирішення проблем переходу до вуглецево-нейтрального майбутнього. Досить актуальним є впровадження кліматично-нейтральних інновацій для забезпечення принципів замкненого циклу економіки в аграрне природокористування. Зокрема, розробка і впровадження технологій низьковуглецевого агровиробництва, вирощування енергетичних відновлюваних рослинних ресурсів, які спеціально використовують не лише в якості більш інтенсивних споживачів вуглекислого газу і продуцентів кисню, але й для виробництва вуглецево-нейтральних матеріалів, сировини для біопластику та біопалива. Реалізація інноваційного підходу до кліматичного адаптаційного планування в аграрному секторі економіки: Для забезпечення харчової, екологічної та енергетичної безпеки держави на засадах кліматично нейтрального розвитку необхідна адаптаційна оптимізація управління природними аграрними ресурсами. В першу чергу, агробіоресурс може стати значно ефективнішим споживачем вуглекислого газу та продуцентом кисню ніж ліс, тим самим нейтралізуючи негативний вплив на клімат інших економічних чинників. По-друге, перехід до вторинної переробки агробіоресурсів є як способом оптимізаційного природокористування, так і альтернативним джерелом отримання енергії. У цьому контексті, агросировина є різновидом біомаси, необхідної для виробництва біопалива, «зеленої» електроенергії та органічних добрив.
Результатом проєкту буде впровадження європейського досвіду інноваційних кліматично-нейтральних технологій в аграрний сектор економіки. Це дозволить виконати не лише забезпечення переходу до низьковуглецевого агровиробництва, але й запропонувати прикладну розробку кліматично нейтральної моделі регіонального управління рослинними біоресурсами (аграрною сировиною) на засадах замкненого циклу взаємодії аграрних підприємств і виробників «зеленої» енергії та органічних добрив.
Виконавцями проєкту буде напрацьовано регіональну Стратегію переходу до низьковуглецевого агровиробництва та операційний план заходів з її реалізації в яких буде узагальнено ідеї та робочі гіпотези, що стосуються удосконалення системи управління підприємствами з виробництва аграрної сировини, біопалива, «зеленої» енергії на засадах зміцнення еколого-кліматичної безпеки.
За результатами виконання проєкту буде запропоновано відповідні зміни у господарській діяльності суб’єктів виробників аграрних біоресурсів і «зеленої» енергії.
Розробку і впровадження національної «дорожньої» карти з реалізації Європейської стратегії адаптації до кліматичних змін буде направлено на забезпечення принципів замкненого циклу економіки і раціональне аграрне природокористування з відповідним компенсаторним ефектом негативного впливу на зміни клімату. Це також мінімізує загрози для: сільського господарства – насамперед, зниження продуктивності агровиробництва; збереження біорізноманіття – зокрема втрати стійкості екосистем; здоров’я населення – шляхом покращення якості життя людей.
З огляду на це, цінною є навчальна, консультаційна і просвітницька діяльність серед представників агропідприємств, що є вразливими до змін навколишнього середовища, домогосподарств, органів місцевого самоврядування, що спрямована на впровадження інноваційних рішень з кліматичної безпечності в агарному виробництві. Особливе значення належить створенню кліматично-дружнього кластеру для розвитку регіонального партнерства між сільськогосподарськими підприємствами (органічного та низьковуглецевого господарства), підприємствами харчової промисловості, торгівлі та громадського харчування. Саме на вирішення цих питань буде спрямована діяльність центру “Впровадження кліматично-нейтральних інновацій в аграрний сектор економіки”.
Обстеження будівель та споруд, об’єктів інфраструктури, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів з діагностуванням та оцінкою їх технічного стану
В умовах військових дій та подальшої повоєнної відбудови України актуальним є здійснення контролю за технічним станом будівель, споруд та об’єктів інфраструктури і безпекою їх експлуатації. На базі інноваційного хабу ЗУНУ пропонується створити інноваційний центр технічно-інжинірингового контролю та експертизи будівель, споруд та об’єктів інфраструктури.
Проведене інжинірингове обстеження і оцінка технічного стану будівель, споруд та об’єктів інфраструктури визначає надійність споруд, ступінь зносу конструкції і можливість використання об’єктів за їх призначенням в подальшому. У звіті про технічне обстеження будівлі вказуються виявлені недоліки конструкцій і способи їх усунення.
Технічне обстеження будівель і споруд дозволяє визначити не лише поточний стан, але й перспективу їх подальшої експлуатації та можливості реконструкції чи відбудови. Завдяки такій експертній оцінці виявляються існуючі дефекти та можливі пошкодження конструкцій, здатні привести до аварійної ситуації, а також повного або часткового руйнування об’єктів. Разом з обстеженням технічного стану будівель і споруд може проводитися перевірка інженерних мереж і оточуючих об’єкти територій.
Пропонується застосовуваним наступні інноваційні методи, на підставі яких проводиметься технічне обстеження, що підрозділяються на 2 групи:
- неруйнівні;
- такі, що частково руйнують тіло конструкції.
На підставі даних досліджень заповнюється паспорт технічного стану будівлі, необхідний для будь-якої будівлі.
Основні методи, за допомогою яких проводиться обстеження споруд:
- Візуальний. Його наші спеціалісти, які мають сертифікат експерта в даній сфері, застосовують на початковому етапі, щоб виявити наявні видимі недоліки.
- Ультразвуковий. Виявляються невидимі недоліки матеріалів і конструкцій, контролюється товщина металоконструкцій. Таким чином, проводячи обстеження будівель і споруд, фахівці нашого підприємства зможуть проконтролювати якість зварних з’єднань.
- Електромагнітний. Таке дослідження технічного стану застосовують, щоб контролювати деталі, у виготовленні яких були задіяні електропровідні матеріали.
- Георадіолокаційний. Використовується нашими фахівцями при визначенні структури, товщини і невидимих недоліків в фундаменті. Інноваційний центр технічно-інжинірингового контролю та експертизи, проводячи технічне обстеження об’єкта, зможе надати також всі характеристики ґрунтів на території розташування об’єктів з перевіркою їх на можливість зсувів.
- Радіометричний. Це обстеження технічного стану наші фахівці проводять, щоб визначити щільність бетону, каменю та сипучих матеріалів.
- Нейтронний. Застосовується для встановлення вологості будматеріалів і контролю їх пористості.
- Відрив зі сколюванням. Його ми використовуємо, здійснюючи технічне обстеження, для того щоб визначити, наскільки міцний бетон в конструкції.
- Пневматичний. З його допомогою ми зможемо встановити повітропроникність об’єкта дослідження.
- Тепловізійний. Його експерти застосовують, визначаючи рівень теплозахисту, коли проходить обстеження будівель і споруд. Таким чином, ми проводимо дослідження опалювальних систем, внаслідок чого виявляються ділянки, на яких перегрівається електропроводка.
- Нівелювання, фотограмметрія, теодолітна зйомка. Ми зможемо провести обстеження будівлі для виявлення її об’ємної деформації, а також можливого осідання фундаменту.
Після дослідження стану об’єкта, фахівці ЗУНУ надає звіт про технічний стан будівлі. Цей документ, на підставі якого здійснюється обов’язкова паспортизація будівлі, відповідає вимогам державних наглядових органів. Звіт про технічний стан буде виконаний на професійному рівні, після чого буде складено паспорт об’єкта.
Мета інноваційного центру технічно-інжинірингового контролю та експертизи ЗУНУ – надання замовнику достовірних даних про стан об’єкта, виявлення можливих недоліків будівель та споруд, об’єктів інфраструктури, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів, а також надання рекомендацій щодо подальшої безпечної експлуатації об’єкта дослідження.
Інноваційний центр продовольчої безпеки та якості харчових технологій
На базі інноваційного хабу ЗУНУ пропонується створити інноваційний центр продовольчої безпеки та якості харчових технологій. На сьогодні в Україні є реальна проблема забезпечення населення якісними та безпечними продуктами харчування. Нестача питної води, забруднення повітря, ґрунтів, водних ресурсів, неналежне поводження з відходами у поєднанні з відсутніми передумовами для покращення ситуації створює можливу загрозу продовольчої безпеки країни. Крім того в Україні активно йде впровадження нової моделі європейської системи безпечності та якості харчових продуктів. Основа її функціонування – принцип «від лану до столу», що передбачає безпеку та якість всіх стадій виробництва харчових продуктів, а також застосування міжнародної системи якості продуктів НACCP спрямовану на визначення небезпечних чинників і контроль «критичних точок» виробництва харчової продукції. Без вимог чіткого дотримання персоналом встановлених вищезазначеною програмою процедур та належного лабораторного контролю суб’єкти господарювання не зможуть належним чином реалізовувати свою політику на ринку послуг з обігу аграрної сировини та харчової продукції. Крім внутрішньодержавного виробництва і споживання харчової продукції вагоме значення також має і величезний експортний продовольчий потенціал країни. Важливе значення в системі безпечності мають також належні екологічні чинники, в яких здійснюється вищезазначене виробництво. Що можливо контролювати з допомогою лабораторії якості харчової продукції. Враховуючи вимоги сьогодення, сталий розвиток сільського господарства та переробної галузі, зацікавленість учасників бізнес структур у проведенні досліджень, неналежний сучасний стан розвитку лабораторної мережі в Україні, зокрема у її західних регіонах, пропонуємо створення на базі інноваційного хабу ЗУНУ центру продовольчої безпеки та відкриття лабораторії харчових технологій та якості харчової продукції. Поряд із проведення лабораторних досліджень і випробувань структура повинна охоплювати декілька напрямків діяльності які пов’язані з обігом харчових продуктів, в тому числі навчання студентів та підвищення кваліфікації спеціалістів.
Серед них один з основних збереження сільськогосподарської продукції нетривалого зберігання не тільки кількісно, але і якісно. Адже саме збереження всіх поживних і біологічно активних речовин, в тому числі і вітамінів гарантує нам високу якість сировини.
Пропонується відпрацювання і покращення технологій шокового заморожування. Даний метод дає можливість максимально зберегти харчову і поживну цінність виробленої продукції. Проте використання цього методу має суттєві недоліки, одним із яких є необхідність збереження безперервного холодового ланцюга, від виробника до споживача, а це дещо обмежує використання та реалізацію заморожених продуктів.
Іншим сучасним методом зберігання сількогосподарської продукції є технологія сублімації (ліофілізації ) сількогосподарської сировини. Пропонується апробація та впровадження технологій сублімації, що потребує додаткового експериментального дослідження і вдосконалення. Важливим є визначення технологічних характеристик обладнання та режимів технологічних процесів (температура сушки, рівень вакууму), енергоефективність, дотримання вимог санітарії та гігієни, додаткові засоби збереження, можливість транспортування.
Лабораторія дасть нам можливість проводити дослідження з покращення якості процесу сублімації, покращення якості готової продукції, енергоефективності даного технологічного процесу, а також розширити асортимент сублімованих страв, використовуючи сировину виробників України. Зневоднена продукція сільського господарства, за допомогою технології сублімації, практично повністю зберігає свою початкову харчову і поживну цінність. Готова сублімована продукція має перспективу реалізації, адже її активно використовують для харчування військовослужбовців, подорожуючих, туристів.
Також активне використання даної лабораторії покращить співпрацю з виробниками та уможливить здобувачам засвоїти теоретичні знання, отримані в освітньому процесі реалізовуючи їх на практиці.
Важливим і актуальним напрямком могли б стати і соціально-екологічні проекти щодо моніторингу залишкових кількостей шкідливих речовин в атмосферному повітрі, воді, ґрунті тощо. Конкурентними і незаперечними перевагами має стати відповідна акредитація, кваліфікований персонал, сучасне сертифіковане обладнання, визнані методики, що даватимуть достовірні результати щодо продовольчої безпеки та якості харчової продукції. Конфіденційність інформації, доступні тарифи, а за необхідності, висококваліфіковані поради та консультації щодо організації виробничої системи якості харчових продуктів дозволять організувати на базі центру консалтингову діяльність. Даний проект зацікавить органи місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, які проводять діяльність з первинного виробництва, переробки і реалізації харчових продуктів, зокрема, сільськогосподарські підприємства, переробні підприємства, агропродовольчі ринки, заклади громадського харчування, підприємства, де є шкідливі фактори виробництва, кінцевих споживачів харчових продуктів.